Маршрут отримав назву на честь Всеросійської промислової та сільськогосподарської виставки, до відкриття якої й приурочили запуск трамвая. Перша лінія проходила через Александрівський парк (нині парк Шевченка), Сабанський провулок, Канатну та Грецьку вулиці до Грецької площі.

Перший рейс став справжньою урочистістю: вагон повів міський голова Іван Толмачов разом із директором бельгійської компанії-концесіонера Р. Р. Легоде, а шлях трамвая освятив священник. Вагони бельгійського виробництва курсували з п’ятихвилинним інтервалом — з сьомої ранку до першої години ночі.

До електричного трамвая одесити три десятиліття їздили кінною залізницею — конкою, яку з 1879 року утримувала та ж бельгійська концесія. А незадовго до електрифікації містом ходив і паровий трамвай, який одесити прозвали «Ванька головатий» за характерну високу димову трубу: пасажирам доводилося миритися з кіптявою та димом з-під коліс.

За понад столітню історію трамвайні маршрути змінювалися, з’являлися нові напрямки, а деякі лінії назавжди зникли з мапи міста. Але навіть там, де трамваї вже давно не курсують, збережені рейки продовжують нагадувати нам про історію одеського транспорту. Вони ніби розповідають про забуті маршрути, старі вулиці та часи, коли цими коліями щодня проїжджали тисячі одеситів.

РЕМАРКА ІВАСІВ: Розмах будівництва вражав: уже до кінця 1914 року в Одесі діяли 32 трамвайні лінії, якими курсував 301 вагон бельгійського виробництва, працювала електростанція на Пересипу, п’ять тягових підстанцій і три трамвайних депо — частина цієї інфраструктури служить місту й донині. Письменник Юрій Олеша, який був свідком появи трамвая в місті, згадував вагон таким: «жовто-червоний, зі скляним тамбуром попереду». А на Херсонському узвозі й сьогодні можна побачити фрагмент рейки з тавром бельгійського заводу в Льєжі та датою «1895 рік».

Джерело

За матеріалами інтернет-ресурсів розмістила Оксана Картельян, Місто 24