У навчальних виданнях трапляються застарілі дати, хибні наукові твердження, вигадані географічні об’єкти та помилки через неточний переклад.
Навіть підручники 2025 року містять суттєві неточності — це вказує на брак ефективного контролю якості з боку видавництв і державних структур.
Автор пропонує сприймати такі помилки як можливість для розвитку критичного мислення учнів: на неточності слід звертати увагу та детально пояснювати їхні причини.

Парад найбільш абсурдних помилок у шкільних підручниках

Найбільше критики спрямовано на посібники НУШ («Пізнаємо природу») та традиційні шкільні підручники з географії. Нижче — приклади помилок, які знайшов одеський учитель Дмитро Жданов:

Вигадані острови. У підручниках для 6-го класу учнів кликали знайти координати острова Табор — вигаданого об’єкта з роману Жуля Верна «Діти капітана Гранта».
Застарілі дати. День літнього сонцестояння все ще вказують як 22 червня (за радянським стандартом), хоча фактично це 20 або 21 червня.
Плутанина в термінах. Через поганий переклад із російської з’являються неточні формулювання: замість «часових поясів» зустрічаються «годинні», а «осередок землетрусу» перекладають як «вогнище».
Наукові помилки, зокрема:
– астеносферу помилково відносять до літосфери;

– стверджують, що ґрунт сприяв появі життя, тоді як наукові дані свідчать про океанічне походження життя;

– нафту та газ називають «гірськими породами», що не відповідає їхній природі.

Нові підручники 2025 року теж не без недоліків
Навіть свіжі видання 2025 року містять грубі неточності. Так, у описі карпатського флішу (осадова товща) помилково згадують глинисті сланці як складові, хоча вони є метаморфічними породами.

Звідки беруться такі помилки?

Сліпе копіювання: нові підручники іноді є простим відтворенням старих радянських матеріалів із мінімальною перевіркою або автоматичним перекладом через сервіси на кшталт Google Translate.
Відсутність відповідальності: видавництва не несуть фінансових наслідків за помилки у накладах. Якби існувала система штрафів або інші стимули, контроль якості був би жорсткішим.

Реакція Міністерства освіти: «Не така вже й катастрофа»
На зауваження педагога у Міністерстві освіти відповіли спокійно. Частину помилок виправили, але наголосили, що навчальні тексти часто спрощують для молодших класів — мовляв, діти ще не готові до складніших понять.

Однак сам учитель висловлює іншу думку:

– Навіщо спочатку давати неправильну інформацію, щоб пізніше в старших класах ламати і перевчати учнів?

Порада вчителя: як перетворити помилку на навчальний ресурс
Дмитро Жданов радить не приховувати помилки, а використовувати їх як матеріал для розвитку аналітичного та критичного мислення.

Критичне мислення: учні самостійно вчаться знаходити й перевіряти неточності. Наприклад, згадка про «полюс спеки» в Ірані з температурою 71℃ потребує перевірки першоджерел — звернення до даних NASA покаже, що йдеться про температуру поверхні ґрунту, а не повітря.
Ефект навчання: коли дитина самостійно виявляє помилку дорослого автора і знаходить правильне пояснення, ця інформація закріплюється значно міцніше.
Висновок: навіщо це важливо?
Проблема стосується не тільки географії. Ще у 2016 році на форумі в Давосі виокремили «4К», які визначають успішність у кар’єрі:

Критичне мислення.
Креативність.
Комунікація.
Координація.
Якісна освіта починається з надійних підручників. Якщо система не вміє визнавати та виправляти власні помилки, вона не зможе навчити дітей мислити критично й самостійно аналізувати інформацію.