В ефірі УСІ разом із військово-політичним оглядачем групи «Інформаційний спротив» Олександром Коваленком розбиралися, якою насправді є загроза цього арсеналу для Молдови та України, чому Росія досі утримує його в Придністров’ї, наскільки боєздатним є проросійське угруповання в регіоні та за яких умов Кишинів може звернутися по допомогу до Києва в контексті вирішення питання невизнаного Придністров’я.

 

У разі вибуху може постраждати і територія України
Нові оцінки молдовських спецслужб суттєво змінюють уявлення про масштаб потенційної небезпеки складів у Ковбасній. За словами Олександра Коваленка, раніше під час оцінювання загрози часто оперували загальною масою боєприпасів, хоча вага самого снаряда та кількість вибухової речовини всередині нього — принципово різні показники.

Кількість вибухової речовини в кожному снаряді значно менша за загальну масу самого боєприпасу. Якщо говорити, наприклад, про 152-міліметровий снаряд, його вага становить близько 45–47 кілограмів, тоді як маса вибухової речовини приблизно вдесятеро менша
За словами Коваленка, розуміння цього принципово важливе для оцінки можливих наслідків інциденту. Саме тому, на його думку, сценарії, у яких увесь арсенал одночасно перетворюється на гігантський вибух, не відповідають реальній фізиці зберігання та детонації боєприпасів.

Окремо Коваленко звернув увагу на спосіб зберігання боєприпасів. За його словами, навіть у разі виникнення критичної ситуації не варто очікувати одночасної детонації всього запасу, оскільки боєприпаси зберігаються на різних ділянках.

Сам спосіб зберігання цих боєприпасів унеможливлює їхню одночасну детонацію. Навіть якщо йдеться про 2,5–3 тисячі тонн вибухової речовини, весь цей обсяг одночасно вибухнути не може. Спочатку може детонувати окрема ділянка, потім вибухи можуть поширюватися за ланцюговим принципом на сусідні сховища і лише згодом — на інші. Тобто це був би тривалий процес, який потенційно може розтягнутися не на кілька годин, а навіть на кілька днів
Ще одним фактором Коваленко назвав те, що значна частина боєприпасів розміщена у підземних об’єктах. Це, за його словами, додатково обмежує можливий розліт боєприпасів та уламків по навколишній території.

Водночас експерт не заперечує самої небезпеки. Якщо вибух станеться, населені пункти поблизу арсеналу можуть опинитися під загрозою, а цивільне населення — постраждати.

Причому йдеться не лише про територію Придністров’я. Коваленко наголосив, що потенційна зона ураження може зачепити і територію України.

Вибух на самому об’єкті, безумовно, може зачепити села та населені пункти як на території Придністров’я, так і в Україні. У будь-якому разі ми опиняємося в зоні ризику. Якщо говорити про українську територію, то, зокрема, це може зачепити Клементове. Але водночас важливо розуміти, що загроза не буде настільки масштабною і глобальною, як її намагаються представити.

За оцінкою Коваленка, якщо говорити про радіус близько двох кілометрів, небезпека для окремих населених пунктів дійсно існує, але її не варто перетворювати на сценарій регіональної катастрофи.

Чому Росія тримається за арсенал у Придністров’ї
На думку Коваленка, значення складів у Ковбасній для Росії не обмежується самим запасом боєприпасів. Арсенал є інструментом морально-психологічного тиску на Молдову та її владу, а також своєрідним важелем на випадок загострення ситуації навколо Придністров’я.

Коваленко зазначив, що саме навколо цього питання роками створюється інформаційне поле, у якому Росія та придністровська пропаганда намагаються представити ситуацію як набагато небезпечнішу, ніж вона є насправді.

Це козирна карта, яку Росія може використати у разі, якщо Молдова вирішить силовим шляхом відновити контроль над Придністров’ям. Водночас цей фактор може використовуватися і для створення додаткової загрози Україні, особливо з огляду на нинішню ситуацію
Коваленко зазначає, що якщо в майбутньому Молдова звернеться до Києва по допомогу у вирішенні придністровського питання, Україна матиме власний інтерес у тому, щоб не просто забезпечити безпеку регіону, а й отримати певні стратегічні переваги.

Ми зацікавлені в складах Ковбасної, тому в якомусь сенсі, можливо, навіть Росія тут піклується про Україну, залишаючи нам ці боєприпаси на майбутнє. Так само, як у 2022 році Росія була головним постачальником броньованої техніки для української армії. Тому в історичному контексті, у короткостроковій і середньостроковій перспективі розвиток подій навколо Ковбасної може бути абсолютно непередбачуваним
Чи може Україна отримати доступ до Ковбасної
Окремо Коваленко припустив, що сама Молдова також розуміє потенційну цінність допомоги України у випадку серйозного загострення. На його думку, президентка Молдови Мая Санду може розглядати Україну як сторону, до якої можна буде звернутися по допомогу, якщо виникне реальна загроза чинній владі в Кишиневі.

Я впевнений, що навіть Мая Санду розраховує на той випадок, якщо буде якась загроза чинній владі в Кишиневі, вона може звернутися до України із запитом про допомогу, і, відповідно, Україна відреагує на цей запит. Це і в наших інтересах. Також нам не потрібна проросійська Молдова
Водночас сьогодні, за оцінкою експерта, безпосередньої загрози, яка б змусила Молдову зробити такий крок, немає. Тому питання силового вирішення придністровського конфлікту залишається лише одним із можливих сценаріїв на майбутнє.

Чому підрив складів невигідний жодній зі сторін
Попри постійні розмови про можливість вибуху, Коваленко не бачить сторони, яка була б зацікавлена у навмисному ураженні арсеналу. Для Росії це означало б втрату запасів, які залишаються важливим військовим ресурсом.

Для самого Придністров’я наслідки були б не менш серйозними. У разі знищення боєприпасів місцеві незаконні формування втратили б значну частину своїх можливостей для оборони, а їхнього боєкомплекту, за оцінкою експерта, вистачило б лише на відносно короткий період.

Україні та Молдові також не потрібна масштабна техногенна аварія поблизу кордону. Саме тому Коваленко вважає сценарій навмисного підриву вкрай малоймовірним.

А в цьому ніхто не зацікавлений, від слова взагалі. Не зацікавлена Росія, не зацікавлене Придністров’я, не зацікавлена Україна, не зацікавлена Молдова. Це в будь-якому разі надзвичайна ситуація, катастрофа
На думку Коваленка, для Кремля набагато реальніше використовувати тему Ковбасної саме як інформаційний інструмент. Через заяви про нібито неминучу «Хіросіму» Росія може створювати страх серед населення та одночасно впливати на політичні рішення Молдови.

Наскільки боєздатне проросійське угруповання у Придністров’ї
Окремий блок розмови стосувався військових можливостей Придністров’я. Коваленко оцінює рівень озброєння та боєздатності місцевого проросійського угруповання як низький, попри регулярні навчання та підготовку.

За його оцінкою, у складі незаконних військових формувань перебуває приблизно 7500–8000 осіб, а російського так званого миротворчого контингенту — близько 1400 військовослужбовців. Крім того, у регіоні присутні представники російських спецслужб, однак вони не є штурмовими підрозділами.

Саме тому Коваленко скептично оцінює поширені припущення про можливий масштабний прорив із Придністров’я на Одещину та захоплення Одеси. На його думку, наявних сил для такого сценарію недостатньо.

Якщо ми оцінюємо загрози для Одеської області, то дуже часто чуємо: там із Придністров’я буде прорив на Одесу, захоплення Одеси. Який прорив? Ким? Чим? Там загальна кількість 7500–8000 незаконних військових формувань і приблизно 1400 із хвостиком російських миротворців

За словами експерта, потенційна небезпека від такого угруповання може полягати передусім у диверсійній діяльності поблизу українського кордону. Він назвав, зокрема, можливі ризики для окремих районів Одеської області, але не вважає реалістичним масштабний наступ на Одесу.

Водночас у разі фактичного нападу ситуація змінилася б принципово. Коваленко вважає, що тоді Україна отримала б і моральні, і юридичні підстави для проведення власної операції на території Придністров’я задля захисту своєї безпеки та територіальної цілісності.

Що стримує Молдову від звернення до України
Останнім фактором, який може визначити подальший розвиток ситуації, Коваленко назвав політичну обстановку в самій Молдові. За його оцінкою, Мая Санду наразі не звертається до Києва з проханням вирішити питання Придністров’я насамперед через відсутність безпосередньої загрози.

Водночас експерт наголошує, що придністровський фактор регулярно активізується напередодні виборів. Росія може використовувати регіон як майданчик для дестабілізації Молдови, зокрема через політичний та силовий тиск.

Зазвичай загрози каталізуються перед виборами, перед виборчими процесами, коли Придністров’я Росія починає максимально використовувати як майданчик для дестабілізації навіть у самому Кишиневі, навіть із силовими загрозами
За словами Коваленка, водночас саме керівництво Придністров’я не зацікавлене у масштабному конфлікті. Нинішня система дозволяє місцевим елітам зберігати свої позиції, тоді як війна з Молдовою або Україною може поставити під загрозу саме існування невизнаного утворення.

Однак остаточне рішення, на думку експерта, може залежати не від Тирасполя. Якщо російські куратори віддадуть наказ розпочати силову операцію, місцеве керівництво може бути змушене виконувати його. Саме тому відсутність загрози сьогодні не означає, що вона не може виникнути в майбутньому.

Будь-яка силова операція, будь-який конфлікт з Україною або з Молдовою може призвести до ліквідації Придністров’я і, відповідно, їхньої цієї квазіімперії. Це розуміє місцева влада, це розуміє сама Мая Санду, і зараз немає якоїсь причини для проведення такої операції. Але це не означає, що воно може виникнути десь через місяць, пів року або через рік.

Таким чином, Ковбасна залишається загрозою, яка має значення одночасно для Молдови, України та всього регіону. Однак, за оцінкою Олександра Коваленка, головна небезпека полягає не в сценарії одномоментного вибуху всього арсеналу, а в поєднанні реального ризику локальної детонації, російської військової присутності та можливості використання Придністров’я для майбутньої дестабілізації.

Джерело

За матеріалами інтернет-ресурсів розмістила Оксана Картельян, Місто 24