Через спеку у водоймах Одещини зменшується вміст кисню
Вміст розчиненого кисню у воді є одним із найважливіших показників екологічного стану водойм, адже від нього безпосередньо залежить життя риби, молюсків, ракоподібних та водних рослин. Коли рівень кисню падає, природна рівновага порушується, а водна екосистема втрачає здатність до самовідновлення.
Для водойм Одеської області ця проблема стає особливо актуальною у літній період. Про екологічні ризики та причини кисневого дефіциту розповіли експерти-екологи.
Головним природним фактором зниження концентрації кисню є висока температура повітря, яка сильно прогріває воду: чим тепліша вода, тим менше кисню вона здатна утримувати. Якщо до спеки додаються маловоддя та слабкий водообмін, ризик екологічної кризи суттєво зростає.
Проте ситуацію значно погіршує людська діяльність. Серед основних причин задухи водойм Одещини фахівці виділяють:
потрапляння недостатньо очищених стічних вод і великої кількості органіки, під час розкладання якої мікроорганізми активно поглинають кисень;
надлишок сполук азоту та фосфору, що стимулюють бурхливе «цвітіння» води (розвиток водоростей і ціанобактерій). Після відмирання цієї маси рослинності рівень кисню стрімко падає до критичних позначок.
Нестача кисню призводить до того, що риба стає млявою і перестає живитися, а за критичного дефіциту починаються масові замори. Водночас на дні водойм активізуються анаеробні процеси з виділенням токсичних речовин, зокрема сірководню, що остаточно вбиває екосистему.
Найбільш вразливими до заморних явищ наразі є мілководні ділянки лиманів, закриті затоки та прибережні акваторії Чорного моря зі слабкою циркуляцією води. Саме тут у спеку найчастіше фіксуються масштабні випадки загибелі водних біоресурсів.
За матеріалами інтернет-ресурсів розмістила Оксана Картельян, Місто 24
