Програма з поетичною назвою «Мистецтво діалогу: Епохи, Стилі, Співзвуччя» об’єднала твори від Бароко до сучасності та подарувала слухачам вечір, у якому музика звучала як жива розмова – щира, емоційна та дуже особиста.

Концерт став творчим підсумком роботи класу викладачки вищої категорії, вчителя-методиста Алли Степанівни Неклюдової – педагога, яка вже багато років виховує юних музикантів не лише як виконавців, а й як особистостей.

Саме завдяки її підходу в класі формується особлива атмосфера співпраці, довіри та любові до музики. Її учні неодноразово ставали переможцями конкурсів та фестивалів різних рівнів, а сам концерт став яскравим свідченням високої професійної школи та великої педагогічної праці.

На сцені виступили випускники класу Алли Степанівни – Анастасія Барвіненко, Роман Пальжок, брати Тихомир та Артем Сергієнки. Для кожного з них цей концерт став особливим рубежем: завершенням багаторічного навчання, творчого пошуку та щоденної праці.

Концерт був побудований як цілісна драматургічна подорож. У першому блоці слухачі перенеслися до епохи Бароко та Класицизму. Твори з «Англійських сюїт» Йоганна Себастьяна Баха, сонати Йозефа Гайдна та Антона Діабеллі прозвучала стримано, вишукано й водночас дуже глибоко. Поліфонія Баха – музику, в якій інтелект і почуття існують у досконалій гармонії – у виконанні юних музикантів вражала не лише технічною точністю, а й внутрішньою зрілістю.

Другий блок став переходом у світ романтизму – епоху емоцій, мрій та внутрішніх переживань. Тут звучали твори Фелікса Мендельсона, Джузеппе Конконе, Франсіса Пуленка,Саме в цій частині концерту рояль ніби заговорив людським голосом: то замисленим, то тривожним, то натхненним.

Твори сучасного композитора Андрія Классена у виконанні братів Сергієнко Артема та Тихомира надзвичайно трепетно та проникливо, торкаючись найтонших струн душі кожного присутнього.

Особливо проникливо прозвучала «Прелюдія» Сергія Борткевича у виконанні Анастасії Барвіненко – твір, сповнений тонкої ностальгії та внутрішньої сповіді.

Учням вдалося перетворити кожен виступ на відверту мистецьку сповідь

Фінальний блок став найближчим до сучасного слухача – і за часом, і за настроєм. У програмі з’явилися твори сучасних українських композиторів, сучасна європейська музика, джазові інтонації та навіть образи стихії. Одним із найбільш емоційних моментів вечора стала «Елегія (Серце Маріуполя)» Мірослави Шентюрк, яку виконувув Пальжок Роман.

Твір прозвучав як музична пам’ять про незламність українських міст та людей. У залі панувала особлива тиша – та сама, що виникає лише тоді, коли музика торкається чогось дуже особистого.

Не менш яскраво слухачі сприйняли сучасні композиції Дениса Хельбаха у виконанні Сергієнко Тихомира і Сергієнко Артема, Тімоті Брауна та Джорджа Невади у виконанні Польжок Романа. У цих творах юні піаністи показали не лише академічну школу, а й свободу музичного мислення, уміння працювати з настроєм, кольором і драматургією звуку.

Завершилася подорож країнами, жанрами та епохами вдома, в Україні. Анастасія Барвіненко емоційно та яскраво виконала «Вальс – Інтермецо» одеського композитора Павла Захарова та життєрадісний «Український танець» композитора Григорія Компанійця.

Виступи випускників не залишили байдужим жодного гостя в залі.

Окрему атмосферу вечору створювала ведуча Маргарита Залеська, яка перетворила концерт на захопливу історію. Її тексти не просто оголошували номери, а допомагали слухачам відчути контекст епох, характер музики та настрій кожного твору.

Особливо зворушливим став фінал концерту. Алла Степанівна Неклюдова згадала, як багато років тому батьки привели до неї маленьких дітей, а сьогодні на сцені вже стояли дорослі музиканти – випускники. У її словах було багато вдячності батькам, учням та всім, хто був поруч протягом цього творчого шляху. Вона підкреслила, що справжній успіх народжується там, де є команда однодумців: викладач, учні та родини, які підтримують дітей у їхньому розвитку.

Наприкінці концерту юні музиканти та їхня викладачка отримали грамоти від директора школи Миколи Івановича Дмитрієва. Директор відзначив учнів та їхнього педагога за перемоги в мистецьких змаганнях різних рівнів і високий рівень проведення концерту.

Цей вечір став нагадуванням про те, що музична освіта – це значно більше, ніж техніка чи вивчення нот. Це виховання чутливості, дисципліни, внутрішньої культури та здатності вести діалог зі світом мовою мистецтва.

І, мабуть, саме тому після останніх акордів у залі ще довго не стихали оплески.

Місто 24