Валюта б'є рекорди - і це ще не кінець: що стоїть за обвалом гривні та коли чекати долар по 46
Від початку 2026 року гривня просіла. Курс долара уже в перші тижні нового року побив кілька рекордів і перетнув позначку у 43 гривні. УНІАН з’ясовував, що стало причиною такого стрімкого руху та чи збережеться тиск на гривню надалі.
У перші тижні 2026 року на валютному ринку України спостерігається прискорене падіння гривні. Лише нещодавно, наприкінці 2025 року, урядовці та експерти озвучували прогнози щодо помірної девальвації національної валюти на рік прийдешній, але ніхто не очікував, що це трапиться так стрімко.
У новинах ледь не щодня повідомлялося про черговий рекорд долара, який сягав нових історичних максимумів (і євро також не пас задніх).
Якщо 2025 рік долар закінчував на рівні 42,39 грн, то вже 6 січня цей показник було перевищено, а 12 січня "зелений" перетнув психологічну позначку у 43 гривні. Останній рекорд вартості долара зафіксовано 16 січня - регулятор встановив офіційний курс на рівні 43,39 грн.
Юрій Крохмаль, директор з продажів банку "Авангард", зазначив, що однією з основних причин знецінення гривні на початку року є підвищений попит на валюту, що є традиційним для цього періоду.
"Це зумовлено бажанням імпортерів закрити зобовʼязання за минулорічними поставками та передноворічними продажами, а також значним обсягом гривневої ліквідності, що потрапляє на ринок унаслідок бюджетних витрат наприкінці року", - пояснює банкір.
Причини просідання гривні
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин також відзначає зростання попиту на валюту з боку населення як один з головних факторів здорожчання валюти.
"Попит зріс з 4 кварталу 2025 року десь на 5 млн доларів середньоденно на готівкову валюту. Отже, у населення є попит, бо бюджетні видатки, щось надходить на руки, і населення спрямовує це на купівлю валюти. Плюс ми розуміємо, що є імпортні замовлення, хтось релокується через морози та жорсткі блекаути на захід України чи за кордон", - розповідає аналітик.
Також Шевчишин звертає увагу, що саме по собі зростання курсу призводить до того, що населення починає скуповувати валюту – через психологічний фактор.
"Але чи це критичне зростання? Ні. Минулого року за подібних показників Нацбанк стримував курс, і він не зростав. Виходячи з даних попиту та пропозиції, я схильний до думки, що ми спостерігаємо керовану девальвацію, яка спрямована на підвищення бюджетних надходжень через конвертацію валютної допомоги від партнерів. Це допомагає бюджету", - вважає Шевчишин.
Фінансовий аналітик Олексій Козирєв серед причин падіння гривні в першій половині січня називає вихід на ринок у грудні 2025 року істотних обсягів бюджетних коштів, а також збільшення активності населення з купівлі валюти, що тисне на курс у готівковому сегменті.
Інша причина – зростання цін.
"Як це не дивно, зростання цін – тому що частина населення продовжує розглядати вкладення в валюту як механізм захисту від інфляції. Хоча в останні роки зростання курсу долара не перекриває динаміку зростання цін у гривні", - зауважує експерт.
Крім цього, за словами Козирєва, з огляду на постійні обстріли зростають витрати на купівлю валюти з боку імпортерів енергоносіїв і взагалі усього енергетичного сектора. Також збільшуються витрати на оборону, значна частина яких на закупівлю озброєння йде у валюті.
"Дещо знизився експорт через різні причини – від обстрілів портової інфраструктури до просідання промислового виробництва через відключення електроенергії. Все це зумовлює додатковий тиск на гривню на валютному ринку, що чітко відбивається на поведінці курсу гривні", - пояснює аналітик.
Фактор кредиту від ЄС
14 січня стала відома доля узгодженого Єврокомісією кредиту для України – 90 мільярдів євро на два роки. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що третину кредиту (30 млрд євро) спрямують на бюджетну підтримку, а решту (60 млрд євро) – на закупівлю озброєння. При цьому кошти, передбачені для придбання військового спорядження, будуть використані переважно для закупівлі обладнання з країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вбачає у цьому додаткову причину тиску на національну валюту.
"Бюджетне фінансування є меншим, ніж очікувалося раніше – прогнозувалося, що це буде 50 млрд євро. Отже, це перший факт – Україна може мати недостатньо фінансування цьогоріч (15 млрд євро на рік). Це досить тривожний дзвіночок, і послаблення гривні як до долара, так і до євро вказує, що це керовані дії для забезпечення фінансування бюджету", - пояснив експерт.
За словами Шевчишина, поки незрозуміло, чи зможе Україна використовувати ці 30 млрд євро нерівномірно – наприклад, більшу частину цього року, щоб покрити нестачу коштів. Адже саме достатність фінансування України є головним чинником фінансової стабільності і можливості утримання курсу.
За матеріалами інтернет-ресурсів розмістила Оксана Картельян, Місто 24
