В Ізмаїлі, на Новому кладовищі, на Алеї слави, де захороненні 53 Захисника, які загинули, захищаючи незалежність, вшанували пам'ять полеглих хвилиною мовчання та поклали квіти до підніжжя могил.

В пам'ятній церемонії прийняли участь представники керівництва міста та району, депутатський корпус, військові, близьки загиблих Героїв, мешканці міста.

Ми пам'ятаємо кожного Героя, це: капітан Олександр Світличний, штаб-сержант Андрій Запорожцев, старший сержант Євген Кльован, солдат, старший стрілець Юрій Караванський, штаб-сержант В’ячеслав Куля, головний сержант Тимур Куницький, солдат Владислав Гузенко, солдат Руслан Юдін, солдат Михайл Кіосе, старший лейтенант Євгеній Ромовський, старший сержант Володимир Сидоренко, солдат Михайло Діденко, солдат Олександр Єфимов, солдат Олексій Стоян, солдат Віктор Логінов, солдат Сергій Левченко, майор Сергій Гоменюк, солдат Руслан Федик, солдат Валерій Кидик, солдат Віталій Сиваченко, старший сержант Володимир Хану, солдат Дмитро Арсеньєв, солдат Роман Сергєєв, солдат Григорій Міхов, солдат Богдан Міхалакі, штаб-сержант Геннадій Горшков, солдат Володимир Іванов, солдат Андрій Ширенков, старший солдат Віталій Гусаков, солдат Сергій Байков, солдат Олексій Мельник, молодший сержант Валентин Стефаніка, солдат Леонід Шахрай, лейтенант Віктор Чечін, сержант Геннадій Степанов, сержант Сергій Шелковников, солдат Олександр Кройтор, солдат Олександр Горобченко, старший лейтенант Ярослав Білинський, солдат Віктор Мазурін, старший матрос Василь Унгурян, солдат Максим Горбаченко, сержант Сергій Колотенко, солдат Віталій Тарица, сержант Микола Гаврилюк, старший сержант Максим Сидоренко, молодший сержант Юрій Гулій, штаб-сержант Віталій Дєвкін, солдат Олексій Гайсюк, солдат Сергій Полтавський, солдат Сергій Климець, солдат Руслан Кононенко, старший сержант Юрій Сергєєв.

У своєму зверненні міський голова Андрій Абрамченко підкреслив:

- Шановні мешканці та гості міста Ізмаїл! Ми прожили 1000 днів повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну. Ця часова межа – про зруйновані міста, знищені тисячі людських життів, про дітей, вивезених окупантом насильно з України, про мільйони біженців, про наших Героїв, які за свободу та мирне майбутнє українського народу віддали найдорожче, що є в людини, – власне життя…
1000 днів – це про незламність українського народу, який попри все продовжує битися проти держави-терориста за свою свободу та ідентичність.
Це – про 1000 днів героїчного спротиву українського народу з моменту повномасштабного вторгнення росії, який став прикладом незламності.
Ми вистояли завдяки нашим героїчним Силам безпеки та оборони, які щомиті роблять неможливе – стримують шалений натиск ворога та відтісняють його з української землі. 1000 днів війни – це про всебічну підтримку з боку закордонних друзів та про єдність українського народу, про наше бажання жити вільно, незалежно, мирно на землі нашої Батьківщини. Ми зміцнили нашу віру в Перемогу. Продовжуємо допомогу Силам безпеки та оборони України. Та невпинно йдемо до спільної мети – до Перемоги, яка життєво необхідна не тільки нам – всьому світові. Ми є народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була. І зараз – Переможемо!
Слава Україні! Героям слава!