Останні новини

24 жовтня 2024 в 14:07

Федерації волейболу міста Ізмаїл - 5 років

Федерації волейболу міста Ізмаїл - 5 років
В Ізмаїлі міська федерація волейбола відмітила своє пʼятиріччя. Чим були наповнені ці роки та взагалі чому потрібно було створювати цю громадську організацію? 
Голова ГО «Ізмаїльська міська федерація волейболу» Володимир Ратнюк розповів, що головним своїм завданням федерація вважає популяризацію та розвиток волейболу – не тільки в місті, а і в регіоні.
 
- Була мета підняти волейбол - ветеранський, дитячий, юнацький, «молодьожку», залучити силові структури. І вона поступово становилась реальністю. Зрозуміло, що з початком повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну залучення силовиків – на паузі, - розповідає Володимир Ратнюк. – Але інше продовжує втілюватись в життя.
Щодо популяризації, то молода федерація почала зі стратегічного планування та запровадила в своїй роботі максимальну інформаційну відкритість: всі плани обговорювались кожним членом федерації, всі зауваження брались до уваги. 
Популяризація спорту – це, перш за все, змагання. І волейболісти не втомлюються проводити турніри, кубки, чемпіонати на майданчиках Палацу спорту, в спортивних залах навчальних закладів, на майданчиках біля Діорами та на базі відпочинку «Татару».
- Кожна гра є тією рекламою, яку бачать усі та яка працює. Коли ми починали, в місті були в наявності 6 клубів – і команд стільки ж, - пригадує секретар федерації Олександр Купрій. – А зараз і клубів побільшало, і команди маємо не тільки чоловічі (ветеранські), а й жіночі, дитячі. Повноцінно розвивається і «молодьожка». Варто сказати, що донедавна ветерани вигравали у молоді. Якщо спитаєте – чому? – відповім: у ветеранів була сильна та ґрунтовна підготовка, яку час не подолав. А молодь зараз «живе» в гаджетах - там мʼязи не натренуєш! Хоча зараз наша волейбольна молодь сильнішає – і це нормально! 
Активісти волейбольного руху розповідають, як Ізмаїл, відомий своїм волейбольним минулим та славетною командою «Портовик», продовжує виїжджати на міжнародні змагання в Молдову, Румунію, Болгарію, а також запрошує пограти до себе, в Ізмаїл.
- Зараз, в умовах війни, багато планів – на паузі, - ділиться Ратнюк. – І грати непросто – багато наших спортсменів захищають Україну від російського агресора. А запрошувати до себе теж непросто… Але ми не зупиняємось – і займаємось тими питаннями, які наразі маємо можливість вирішувати. Якби не війна, все було б ще активніше та масштабніше!
 
…А своїм головним досягненням за перші пʼять років роботи Ізмаїльська федерація волейболу вважає відкриття дитячої (шкільної) ліги бессарабського волейболу.
Її було відкрито напочатку жовтня – і учасниками перших змагань стали юні спортсмени українського Придунавʼя.
 
- Дитяча ліга – те, до чого ми йшли ці пʼять років, - зізнається ветеран, активіст та тренер з волейболу Олександр Панкратєнков. – Ветерани стають ще більше ветеранами, «молодьожка» набуває статус ветеранів, а на їхнє місце приходять спортсмени, які ростуть у дитячій лізі та за три-пʼять років стають волейболістами. Дитяча ліга – це наша база. Це – передумова розвитку спорту.
 
За цим – робота, яку стороння людина не уявляє. 
Так, варто знайти дітей, які мають здібності від природи. Чи то бажають грати та «на характер» будуть тренуватись, допоки не навчаться всьому.
Необхідно, щоб ці діти мали не тільки бажання займатися спортом, але й стан здоровʼя, який це дозволяє. 
- А після Чорнобиля стан здоровʼя дітей погіршився, - каже Олександр Купрій. – І зараз на уроках фізкультури більшає тих, хто має спецгрупу. Про які тренування може йтись?
- Коли діти приходять на перші тренування, то важко долають перше коло по залу, - додає Олександр Панкратєнков. – Хоча за чотири-пʼять місяців тренувань сил вистачає на дві години занять та більше!
А ще є питання «де тренуватись», яке визначає, скільки дітей будуть займатись обраним видом спорту. 
- Нам не вистачає майданчиків, - зізнається Олександр Купрій. – Ми орендуємо площі – в той час, який нам пропонують, і на той час, який нам визначають. Так, в місті є майданчики – але їх недостатньо. Наприклад, щодо пляжного волейболу: біля Діорами «проситься» ще один – до того чудового, що є зараз! І це – перспективно: у Чорноморську на пляжі збудували такі майданчики – та за чотири-пʼять років отримали собі національних чемпіонів!
Волейболісти готові брати участь у підготовці майданчиків, допомагають, коли це потрібно, - та продовжують проводити змагання, щоб і ветерани не втрачали бажання та сили виходити на поле, і діти відкладали гаджети та брали в руки мʼяча, щоб пограти в волейбол.
 -До нашої громадської організації готові долучитись волейболісти з сусідніх міст та населених пунктів Ізмаїльського та Болградського районів, - продовжує Володимир Ратнюк. – Вони бачать, що у нас тут є робота. Є розвиток. Є перспектива. По закінченні війни взагалі все буде кипіти!
 
Розповідаючи про плани та успіхи, представники керівництва федерації підкреслюють, що без допомоги все було б набагато скромніше.
- Є друзі, які допомагають постійно. Є спонсори, і тут склад змінюється. Є волейболісти-члени федерації, – кожен робить все, що може, щоб плани працювали, а мрії здійснювались. І є допомога з боку адміністрації міста, яка є суттєвою та постійною. Нас чують, розуміють, підтримують.
 
…До речі, секрет успіхів волейболістів, схоже, визначив заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов на відкритті бліц-турніру ветеранських команд: «Міська федерація волейболу впевнено йде до титулу організації, що займає найактивнішу позицію щодо проведення змагань в нашому місті».
 
Ірина Королькова