Особливу увагу акцентували на технології вирощування бавовни та можливість забезпечення насіннєвим матеріалом потенційних суб’єктів господарювання. Крім того, міжнародні партнери презентували власний досвід вирощування цієї рослини.

Про це повідомили у Департаменті аграрної політики Одеської ОДА.

В роботі взяли участь представники ВРУ, Мінагрополітики, Мінстратегпрому, Держпродспоживслужби, Держрибагентства, Одеської ОВА, УІЕСР, ІКОСГ, СГІ-НЦНС, ОДАУ, міжнародні партнери, керівники аграрних підприємств та асоціацій.

За словами фахівців, наразі ідеальні природно-кліматичні умови для цієї сільськогосподарської культури склалися в Бессарабії. А зважаючи на те, що бавовняна целюлоза використовується для виробництва пороху, її вирощування на полях Одещини не лише матиме економічний ефект, але й допоможе оборонному сектору, який потребує 10 тисяч тонн бавовняної целюлози. Щоб отримати цей обсяг сировини, необхідно мати площу посівів близько 30 тисяч гектарів.
З початку 2024 року парламентський комітет з питань аграрної та земельної політики проголосував та рекомендував до розгляду в парламенті законопроєкти, що дозволять зареєструвати права на сорти бавовнику, в тому числі генетично модифіковані, протягом місяця після підписання закону. При тому, що зараз реєстрація не генетично модифікованого бавовнику займає 2—3 роки, а реєстрація ГМО бавовнику взагалі заборонена. Також зміни в законодавстві дадуть можливість захистити інтелектуальні права власників насіння і здійснювати контроль за сортами.

«Якщо вдасться оперативно внести зміни у законодавство, то посівна кампанія розпочнеться в кінці квітня — на початку травня, і вже в цьому році Україна одержить перший врожай бавовни», – зазначили у Департаменті.

Крім того, прийняття законопроєктів дозволить залучити інвестиції у завод із виробництва сирцю розміром у 30-50 млн доларів. Початкова потужність заводу становитиме 1 500 тонн сирцю на рік із поступовим нарощуванням до 6 000 тонн.